Інклюзивна політика

Закони України

2022 р.

Постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2022 р. №979 “Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України з питань діяльності спеціальних закладів загальної середньої освіти”

Постанова Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2022 р. №483 “Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2021 р. №530 і від 15 вересня 2021 р. №957

2021 р.

Постанова Кабінету Міністрів України від 15 вересня 2021 р. №957 “Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти”

Постанова Кабінету Міністрів від 21 липня 2021 р. №765 “Про внесення змін до деяких Постанов Кабінету Міністрів України щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами”

2020 р.

Постанова Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2020 р. №983
“Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2003 р. № 585 і від 12 липня 2017 р. № 545”

2019 р

Постанова Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 р. № 636 “Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у закладах професійної (професійно-технічної) освіти”

Постанова Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 р. №635 “Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у закладах вищої освіти”

Постанова Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2019 р. № 530 “Про затвердження Порядку організації діяльності інклюзивних груп у закладах дошкільної освіти”

Постанова Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №221 “Про затвердження Положення про спеціальну школу та Положення про навчально-реабілітаційний центр”

ПОСТАНОВА КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ від 27 лютого 2019 р.  № 129 “Деякі питання використання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами у 2019 році”

2018 р

Постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 617 «Деякі питання створення ресурсних центрів підтримки інклюзивної освіти та інклюзивно-ресурсних центрів».

Постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 615 «Про затвердження Порядку використання у 2018 році коштів, передбачених у державному бюджеті на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами».

Постанова Кабінету Міністрів України №88 від 21 лютого 2018 року « Про деякі питання використання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами у 2018 році»

2009-2017 рр

Постанова Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 № 753 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2003 року №585″

Постанова Кабінету Міністрів України №588 від 09.08.2017 року «Про внесення змін до Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах»

Постанова Кабінету Міністрів України №545 від 12.07.2017 року «Про затвердження Положення про інклюзивно-ресурсний центр»

Постанова Кабінету Міністрів України №526 від 23.08.2016 року «Про внесення зміни у додаток 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. № 1298»

Постанова КМУ № 607 від 21 серпня 2013 р. «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами»

Постанова КМУ Накази Міністерств від від 1 серпня 2012 р. № 706 “Про затвердження Державної цільової програми “Національний план дій з реалізації Конвенції про права інвалідів” на період до 2020 року”

Постанова КМУ від 18 липня 2012 р. № 635 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 р. № 346 і від 14 червня 2000 р. № 963» введено посаду асистента вчителя до переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників

Постанова КМУ “Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах” (від 15.08.2011 №872)

Постанова КМУ № 462 від 20 квітня 2011 року “Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти”

Постанова КМУ “Про затвердження плану заходів щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення на 2009-2015 роки “Безбар’єрна Україна” (від 29.07.2009 №784)

Накази Міністерства освіти та науки України

Наказ МОН України №274 від 28 березня 2022 р. “Про деякі питання організації здобуття загальної середньої освіти та освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні”

2020 р

Наказ МОН України від 23.04.2018 р. “Про затвердження Типового переліку допоміжних засобів для навчання (спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку) осіб з особливими освітніми потребами, які навчаються в закладах освіти” зі внесеними змінами

Наказ МОН України від 01.04.2020 р. №467 “Про затвердження типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для учнів 3 класу з порушеннями інтелектуального розвитку”

Наказ МОН України від 31.03.2020 р. №465 “Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 02.03.2017 р.”

 

2019 р

Наказ МОН України від 18.10.2019 № 1310 “Про затвердження типової програми підвищення кваліфікації педагогічних працівників для роботи в умовах інклюзивного навчання в закладах загальної середньої освіти відповідно до вимог концепції “Нова українська школа”

Наказ МОН України від 10.07.2019 № 955 “Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 12 січня 2016 року № 8”

Наказ МОН України від 21.06.2019 № 873 “Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 23 квітня 2018 року № 414”

Про затвердження форми звітності з питань діяльності інклюзивно-ресурсних центрів та інструкції щодо її заповнення

Наказ МОН України від 17.05.2019 р. №671 “Про деякі питання організації навчання фахівців інклюзивно-ресурсних центрів”

Наказ МОЗ України від 08.05.2019 р. №1060 “Про затвердження Критеріїв для розподілу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами та форми первинної облікової документації «Висновок про стан функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я дитини, що потребує інклюзивного навчання» та інструкції щодо її заповнення”

Наказ МОН України від 01.04.2019 р №423 “Про затвердження Типового переліку спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку дітей з особливими освітніми потребами, якінавчаються в інклюзивних та спеціальних групах закладів дошкільної освіти”

Наказ МОН України від 27.02.2019 р №27 “Про приймання системи автоматизованої роботи інклюзивно – ресурсних центрів”

2018 р

Наказ МОН України від 08.06.2018 № 609 Про затвердження Примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти

Наказ МОН від 23 квітня 2018 р. “Про затвердження Типового переліку спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних та спеціальних класах закладів загальної середньої освіти” (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 05. 2018 р. №582/32034)

Наказ МОН України від 26.07.2018 № 816 “Про затвердження типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для учнів 1 класів з інтелектуальними порушеннями”

Наказ МОН України №693 від 25.06.2018 р “Про затвердження типової освітньої програми спеціальних закладів загальної середньої освіти І ступеня для дітей з особливими освітніми потребами”

Наказ № 968 Про внесення зміни у таблицю 11 до наказу Міністерства освіти і науки України від 25.06.2018 №693

Наказ МОН України від 26.07.2018 № 814 Про затвердження типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами

Наказ МОН України від 16.08.2018 № 917 Про внесення змін у додатки до наказу Міністерства освіти і науки України від 26.07.2018 № 814

Наказ МОН України від 26.07.2018 № 813 Про затвердження типової освітньої програми спеціальних закладів загальної середньої освіти II ступеня для дітей з особливими освітніми потребами

Наказ № 668 від 21.06.2018 Про затвердження типової освітньої програми спеціальних закладів загальної середньої освіти III ступеня для дітей з особливими освітніми потребами

Наказ МОН України від 25.06.2018 №677  “Про затвердження порядку створення груп продовженого дня у державних і комунальних закладах загальної середньої освіти” (зареєствровано в Міністерстві юстиції України 24 07. 2018 р. № 865/32317)

Наказ Міністерства освіти і науки України №90 від 01.02.2018 року «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 06 грудня 2010 року № 1205»

2014 – 2017 рр

Наказ МОН України від 21.07.2017 № 1081 “Про затвердження Типового навчального плану для дітей з інтелектуальними порушеннями помірного та тяжкого ступеня (початкова школа)

Про затвердження Типових навчальних планів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку (початкова школа) (№ 80 від 28.01.14 року)

Про затвердження Плану заходів щодо виконання завдань і заходів Державної цільової програми на період до 2020 року плану заходів, щодо забезпечення права на освіту дітей з особливими освітніми потребами, у тому числі дітей-інвалідів (від 01.10.2012 р. №1063)

Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 16.08.2012 р. № 920 зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05 вересня 2012 року за № 1502/21814 «Про затвердження Положення про навчально-реабілітаційний центр»

Про затвердження Положення про спеціальні класи для навчання дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітніх навчальних закладах (від 09.12.2010 №1224)

Інструктивно-методичні листи МОН України

2022

Лист МОН України №1/10258-22 від 06.09.2022 р. “Про організацію освітнього процесу дітей з особливими освітніми потребами у 2022/2023 навчальному році”

Лист МОН України №1/9540-22 від 19.08.2022 р. “Щодо асистента учня (дитини) в закладах освіти”

Лист МОН України №1-8794-22 від 02.08.2022 р. “Щодо діядьності психологічної служби у системі освіти в 2022/2023 навчальному році”

Лист МОН України №1/8504 від 27.07.2022 р. “Про окремі питання діяльності закладів дошкільної освіти у 2022/2023 навчальному році

Лист МОН України №4/1196-22 від 08.06.2022 р. “Про методичні рекомендацї щодо визначення освітніх труднощів та рівнів підтримки у дітей раннього та дошкільного віку”

Лист МОН України №1/3845-22 від 02.04.2022 р. “Про рекомендації для працівників закладів дошкільної освіти на період дії воєнного стану в Україні”

Лист МОН України №1/3737-22 від 29.03.2022 р. “Про забезпечення психологічного супроводу учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні”

Лист МОН України №1/3710 від 28.03.2022 р. “Про роботу інклюзивно-ресурсних центрів та організацію освітнього процесу для осіб з особливими освітніми потребами у період воєнного стану”

Лист МОН України №1/3475-22 від 17.03.2022 р. “Про зарахування до закладів дошкільної освіти дітей із числа внутрішньо переміщених осіб”

Лист МОН України №1/3454-22 від 15.03.2022 р. “Про перенесення атестації педагогічних працівників у 2022 році”

Лист МОН України №1/3370-22 від 06.03.2022 р. “Про оплату праці працівників  закладів освіти  під час призупинення навчання”

2021

Лист МОН України №1/23180 від 30 грудня 2021 р. “Про визначення рівня підтримки у дітей з особливими освітніми потребами, які здобувають дошкільну освіту в інклюзивних групах”

Лист МОН України № 1/9-436 “Щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами у закладах загальної середньої освіти у 2021/2022 навчальному році

2020

Лист МОН України №1/9-501 від 01 вересня 2020 р. “Про особливості організації освітнього процесу в спеціальних, санаторних закладах загальної середньої освіти”

Лист МОН України № 1/9-495 від 31 серпня 2020 р. “Щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами у закладах загальної середньої освіти у 2020-2021 навчальному році”

Лист МОН України №1/9-219 від 23.04.2020 р. “Щодо організації роботи закладів дошкільної освіти під час карантину”

Лист МОН України № 1/9-186 від 03.04.2020 р. “Про організаційні засади освітнього процесу в спеціальних закладах освіти, закладах освіти для дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування”

Методичні рекомендації щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами в закладах освіти в 2019/2020 н.р.

2019 р

Лист МОН України № 1/9-498 від 05.08.2019 р. «Методичні рекомендації щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами в закладах освіти в 2019/2020 н. р.»

Лист МОН України №1/11-1143 від 06.02.2019 р “Щодо встановлення тарифного розряду асистента вчителя”

2018 р

Лист МОН України №1/9-691 від 13.11.2018 р “Щодо організації діяльності інклюзивних груп в закладах дошкільної освіти”

Лист МОН України №1/811-9110 від 27.08.2018 р “Про Перелік навчальної літератури рекомендованої Міністерством освіти і науки України для використання у спеціальних закладах загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами у 2018/2019 навчальному році”

Лист МОН України №1/9-485 ВІД 06.08.2018 р “Організаційно – методичні засади освітнього процесу у спеціальних закладах освіти в 2018/2019 навчальному році”

Лист Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти МОН України  № 2.5-281 від 05.02.2018 “Про надання роз’яснення стосовно тривалості уроків в інклюзивних класах, функціональних обов’язків асистента вчителя”

2012 – 2017 рр

Інструктивно-методичний лист від 18.05.12 № 1/9 -384 «Організація інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах»

Листи Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 26.07.2012 р. № 1/9-529 “Про організацію психологічного і соціального супроводу в умовах інклюзивного навчання”

Листи Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 02.04.2012 р. № 1/9-245″Щодо одержання документа про освіту учнями з особливими потребами загальноосвітніх навчальних закладах”

Інструктивно-методичний лист від 08.08.2013 № 1/9539 «Про організаційно-методичні засади забезпечення права на освіту дітям з особливими освітніми потребами»

Лист Міністерства освіти і науки України від 28.08.2014 р. №1/9-430 «До листів Міністерства освіти і науки України від 25.06.2014 № 1/9-335 та від 13.08.2014 № 1/9-413»

Лист Міністерства освіти і науки України від 13.08.2014 р. №1/9-413 «Про організацію навчально-виховного процесу учнів з розумовою відсталістю та затримкою психічного розвитку»

Лист Міністерства освіти і науки України від 13.08.2014 р. №1/9-414 «Про забезпечення безперешкодного доступу до навчальних закладів»

Лист МОН України від 09.06.2016 № 1/9-293 «Про доступність дітей з особливими потребами до опорних навчальних закладів»

Лист МОН України від 29.06.2016 № 1/9-332 “Про Перелік навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в загальноосвітніх навчальних закладах для навчання дітей з особливими освітніми потребами (за нозологіями) у 2016/2017 навчальному році”

Лист МОН України від 12.07.2016 № 1/9-364 «Про організаційно-методичні засади забезпечення навчально-виховного процесу для учнів з особливими освітніми потребами загальноосвітніх навчальних закладів у 2016/2017 навчальному році»

Лист МОН України від 10.01.2017 № 1/9-2 «Про сучасні підходи до навчально-виховного процесу учнів з особливими освітніми потребами»

Лист МОН України від 06.02.2017 № 1/9-63 «Щодо навчальної літератури для дітей з особливими освітніми потребами»

Лист МОН України від 03.07.2017 № 1/9-362 “Про Перелік навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в загальноосвітніх навчальних закладах для навчання дітей з особливими освітніми потребами (за нозологіями) у 2017/2018 навчальному році”

Лист МОН України від 12.07.2017 № 1/9-385 “Про навчальні плани та організацію навчально-реабілітаційного процесу для учнів з особливими освітніми потребами загальноосвітніх навчальних закладів у 2017/2018 навчальному році”

Міжнародно-правові документи

З моменту здобуття Україною незалежності у 1991 році та вибору курсу на розбудову відкритого демократичного суспільства, Україна ратифікувала низку міжнародних документів у сфері захисту прав людини, зокрема у сфері забезпечення права на освіту. Ці документи визначають ключові стандарти прав людини, у тому числі й щодо права на здобуття освіти. Визнаним міжнародним законодавцем у сфері захисту прав людини є Організація Об`єднаних Націй, яка у своїх законодавчих актах визначила, що питання інвалідності стосується сфери захисту прав людини, а не лише реабілітації та соціального забезпечення.

Основні міжнародні документи у галузі прав людини

Конвенція

Основні принципи

Конвенція по боротьбі з дискримінацією в області освіти (1960 р.)

Право на загальну доступність освіти та на рівні умови по відношенню до якості освіти.

Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права (1966 р.)

Право кожної людини на доступну освіту на всіх її рівнях, у тому числі професійно-технічну середню освіту.

Міжнародний пакт про громадянські та політичні права (1966 р.)

Ліквідація дискримінації за ознакою раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, майнового стану, народження чи інших обставин.

Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації (1965 р.)

Проведення заходів, зокрема, в області викладання, виховання, культури та інформації, з метою боротьби з упередженнями, які ведуть до расової дискримінації.

Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації по відношенню до жінок

(1979 р.)

Ліквідація дискримінації по відношенню до жінок в області освіти.

Подолання будь-якої стереотипної концепції ролі мужчин і жінок шляхом заохочення спільного навчання, перегляду навчальних посібників і шкільних програм і адаптації методів навчання.

Конвенція про корінні народи, які ведуть племінний спосіб життя у незалежних країнах (1989 р.)

Право на освіту, яка відповідає культурі і потребам корінних народів.

Ліквідація упереджень і забезпечення того, щоб підручники та інші навчальні матеріали надавали справедливе, точне та інформаційно насичене зображення суспільства та культури цих народів.

Конвенція про права дитини (1989 р.)

 

Важливим для осмислення інклюзивного підходу до освіти є положення Конвенції про права дитини (1989р.), яку Україна ратифікувала Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року і яка ґрунтується на визнанні прав усіх дітей, на пріоритеті загальнолюдських цінностей та гармонійному розвитку особистості, недискримінації дитини з інвалідністю за будь-якими ознаками. Освітнім правам дітей присвячена стаття 28, де зазначається, що «Держави-учасниці визнають право дитини на освіту, і з метою поступового досягнення здійснення цього права на підставі рівних можливостей вони, зокрема:

  1) сприяють розвиткові різних форм освіти, як загальної середньої, так і професійної,забезпечують її доступність для всіх дітей та вживають таких заходів, як введення безплатної освіти та надання у випадку необхідності фінансової допомоги;

    2) забезпечують доступність інформації і матеріалів у галузі освіти й професійної підготовки для всіх дітей».

 

Міжнародна конвенція про захист прав усіх працюючих мігрантів і членів їх сімей (1990 р.)

Сприяння навчанню дітей працюючих мігрантів їх рідній мові та ознайомлення з їх рідною культурою.

Міжнародна конвенція про заборону і негайні заходи по викоріненню найгірших форм дитячої праці (1999 р.)

Доступ до безкоштовної базової освіти і професійно-технічної підготовки для всіх дітей, звільнених від найгірших форм дитячої праці.

Конвенція про охорону та заохочення різноманітності форм культурного самовираження (2005 р.)

Визнання рівної гідності та поваги до всіх культур, у тому числі культури осіб, які належать до мовних меншин.

Конвенція про права людей з інвалідністю (2006 р.)


 

Конвенція ООН про права людей з інвалідністю стала відправним документом для законодавчого закріплення інклюзивної політики та практики на державному рівні. Конвенція ратифікована Верховною Радою України 16 грудня 2009 року. Конвенція ООН про права інвалідів і Факультативний протокол до неї (затверджені 13 грудня 2006 року в м. Нью-Йорк) стали одним з найвизначнішим міжнародним документом у сфері захисту прав людей з інвалідністю, який закріпив проголошені Організацією Об’єднаних Націй в Загальній декларації прав людини та в Міжнародних пактах про права людини права людей з інвалідністю та конкретизував їх, у тому числі й права дітей-інвалідів. У преамбулі цього документу зазначено, що «інвалідність – це поняття, яке еволюціонує, і що інвалідність є результатом взаємодії, яка відбувається між людьми, які мають порушення здоров`я, і відносницькими та середовищними бар`єрами і яка заважає їхній повній та ефективній участі в житті суспільства нарівні з іншими», а також, що «інваліди продовжують натрапляти на бар`єри на шляху до їхньої участі в житті суспільства як повноправних членів і з порушенням їхніх прав людини в усіх частинах світу».

Особливої уваги заслуговує Стаття 24 «Освіта», де зазначається, що «держави-учасниці визнають право інвалідів на освіту. Для цілей реалізації цього права без дискримінації й на підставі рівності можливостей державиучасниці забезпечують інклюзивну освіту на всіх рівнях протягом усього життя», а також, що «держави-учасниці забезпечують, щоб інваліди не виключалися через інвалідність із системи загальної освіти, а діти-інваліди – із системи безплатної та обов`язкової початкової або середньої освіти; забезпечення розумного пристосування, що враховує індивідуальні потреби; отримання всередині системи загальної освіти необхідної підтримки для полегшення ефективного навчання; доступ до загальної середньої освіти, професійного навчання, освіти для дорослих і навчання протягом усього життя без дискримінації та нарівні з іншими».

Жодного виключення по причині інвалідності із системи загальної освіти, а дітей з інвалідністю із системи початкової та обов`язкової початкової освіти або середньої освіти.

Забезпечення інклюзивної освіти на всіх рівнях і навчання впродовж усього життя.

Рекомендації

Основні положення

Рекомендації по боротьбі з дискримінацією в області освіти (1960 р.)

Ліквідація дискримінації в області освіти, а також здійснення заходів, спрямованих на забезпечення загальної доступності освіти і рівності можливостей і ставлення в області освіти.

Рекомендації про становище вчителів (1966 р.)

Відповідальність держав за забезпечення належної освіти для всіх.

Рекомендації про виховання в дусі міжнародного взаєморозуміння, співпраці і миру і виховання в дусі поваги до прав людини і основних свобод (1974 р.)

Необхідність розуміння і поваги всіх народів, їх культур, цивілізацій, цінностей і способу життя.

Рекомендації про розвиток освіти дорослих (1976 р.)

Норми і стандарти навчання забезпечення ширшого доступу та інклюзивних підходів до освіти. Надання можливостей отримання безперервної освіти та навчання молоді і дорослих.

Рекомендації про визнання навчальних курсів і свідоцтв про вищу освіту (1993 р.)

Право на ширший доступ до існуючих у світі освітніх ресурсів шляхом підвищення мобільності учнів, дослідників, викладачів і спеціалістів.

Рекомендації щодо статусу викладацьких кадрів вищих навчальних закладів (1997 р.)

Справедливе ставлення до жінок і меншин і подолання сексуальних домагань і расових переслідувань.

Перегляд Рекомендацій про технічну та професійну освіту (2001 р.)

Програми технічної та професійної освіти мають базуватися на широкій базі, що сприяє горизонтальним і вертикальним зв`язкам і мають розроблятися таким чином, щоб відповідати потребам усіх учнів, зокрема жінок і дівчат.

Декларації

Основні положення

Загальна декларація прав людини (1948 р.)


 

Найбільш фундаментальним втіленням прав людини на міжнародному рівні стала Загальна Декларація ООН про права людини, що була прийнята ООН 10 грудня 1948 р., і яка проголосила рівність прав всіх людей без винятку. Стаття 26 Загальної Декларації ООН про права людини зазначає, що «кожна людина має право на освіту. Освіта має бути безкоштовною, щонайменше, стосовно початкової і загальної освіти. Початкова освіта має бути обов`язковою. Технічна і професійна освіта має бути загальнодоступною, а вища освіта має бути однаково доступною для всіх на основі здібностей кожного». Освіта має бути спрямована на повний розвиток людської особистості і збільшення поваги до прав людини і основних свобод. Освіта має сприяти взаєморозумінню, терпимості і дружбі між усіма народами, расовими і релігійними групами і має сприяти діяльності Організації Об`єднаних Націй з підтримання миру».

Всесвітня декларація про освіту для всіх (1990 р.)

На Всесвітній конференції з питань освіти для всіх, яка відбулася у Джомт`єні у 1990р., було вказано на необхідність забезпечення загального доступу до освіти для всіх осіб та сприяти укріпленню принципів справедливості. Йдеться про вжиття активних заходів з виявлення «бар`єрів», що з`являються на шляху  деяких груп, які намагаються отримати доступ до реалізації свого права на освіту і виявлення ресурсів, наявних на національному рівні та на рівні місцевих громад, і застосування їх для усунення цих бар`єрів. Конференція прийняла Всесвітню декларацію «Освіта для всіх», де у статті 29 «Цілі освіти» зазначалось, що освітній розвиток особи є центральною метою і що освіта має надавати дітям змогу розвивати їхні таланти, розумові і фізичні здібності в найповнішому обсязі. Всім людям – дітям, молоді і дорослим – надаються можливості отримання освіти, призначення яких – задоволення базових освітніх потреб.

Делійська декларація (1993 р.)

Ліквідувати прогалини в доступі до базової освіти, що виникають по причині гендерних, вікових, соціальних, сімейних, культурних, етнічних і мовних відмінностей, а також в результаті географічної віддаленості.

Саламанкська декларація про принципи, політику та практичну діяльність у сфері освіти осіб з особливими потребами (1994р.)

Саламанкська декларація про принципи, політику та практичну діяльність у сфері освіти осіб з особливими потребами була прийнята на Всесвітній конференції з питань освіти осіб з особливими потребами, що проходила  7–10 червня 1994 року і стала першим міжнародним документом, який наголосив на необхідності проведення освітніх реформ у напрямі інклюзивної освіти. У зверненні до всіх урядів наголошується, що пріоритетним з точки зору політики та бюджетних асигнувань має бути «реформування системи освіти, яке б дало змогу охопити навчанням усіх дітей, незважаючи на індивідуальні відмінності та труднощі; законодавчо визнати принцип інклюзивної освіти, який полягає в тому, що всі діти перебувають у звичайних школах, за винятком тих випадків, коли не можна вчинити інакше; всіляко заохочувати обмін досвідом з країнами, що мають інклюзивну систему навчання; сприяти участі батьків, громад, громадських організацій осіб з неповносправністю в процесах планування та прийняття рішень, що стосуються задоволення спеціальних навчальних потреб; всіляко сприяти розробці стратегій діагностування та визначення особливих потреб у дітей, а також розробляти науково-методичні аспекти інклюзивного навчання; значну увагу варто приділити підготовці педагогів до роботи в системі інклюзивної освіти».

Ключові принципи і положення Саламанкської декларації дали змогу обґрунтувати доцільність переходу до інклюзивних шкіл з кількох точок зору, зокрема:

·         З погляду цілей освіти: потреба в інклюзивних школах пов`язана з необхідністю спільного навчання усіх дітей. Школи мають розробляти методи викладання, які враховують індивідуальні відмінності усіх дітей.

·         З соціального погляду: інклюзивні школи можуть змінити ставлення до відмінностей шляхом спільного навчання усіх дітей і сформувати основу для справедливого й недискримінаційного суспільства.

·         З економічного погляду: створення й утримання в належному стані шкіл, де всі діти навчаються разом, є менш коштовною справою, аніж формування складної системи різних типів шкіл, які спеціалізуються на навчанні різних груп дітей.

Декларація і Комплексні рамки дій з виховання в дусі миру, прав людини і демократії (1995 р.)

Прояв поваги до прав в області освіти осіб, які належать до національних або етнічних, релігійних і мовним меншинам, а також до корінних народів, причому це також має знаходити своє відображення у навчальних програмах і методах, які в тому, яким чином організується освіта.

Гамбургська декларація про навчання дорослих (1997 р.)

Держава відіграє важливу роль у забезпеченні права на освіту для всіх, особливо найбільш вразливих груп суспільства, таких як меншини і корінні народи.

Прийнята в Ресіфі Декларація Групи дев`яти багатонаселених країн (О-9) (2000 р.)

Внесення змін у законодавство з метою розширення базової освіти і включення освіти у всі політичні заяви.

Розширення доступу до освіти і зміцнення рівності для населення, яке проживає у віддалених районах.

Дакарська декларація (2000 р.)

Цю концепцію підтвердили учасники Всесвітнього форуму з питань освіти в Дакарі 2000 року. Форум оголосив, що освіта для всіх має враховувати потреби вразливих груп людей: дітей, які змушені працювати, мешканців віддалених сільських районів і кочівників, представників етнічних і мовних меншин, дітей, молоді й дорослих, які постраждали від конфліктів, епідемій ВІЛ/СНІДу, голоду й незадовільного стану здоров`я та осіб із особливими потребами у навчанні. Значущим документом для подальшого розвитку та розуміння інклюзії стала Дакарська декларація (2000 р.), в основу якої покладено проголошені під час міжнародної конференції Цілі освіти тисячоліття. Декларація наголосила на необхідності цілеспрямованих дій з боку держав з досягнення цілей тисячоліття в освітній галузі – забезпечення доступу до обов`язкової освіти усім дітям до 2015 року з особливим наголосом на дітях з особливими потребами та дівчатках.

Пекінська декларація Групи дев`яти багатонаселених країн (О-9) (2001 р.)

Зміцнення програм, що орієнтовані на конкретні дії та спрямовані на задоволення навчальних потреб таких вразливих груп, як діти з особливими потребами, мігранти, меншини, а також бідні верстви населення, які проживають у містах і сільській місцевості.

Загальна декларація про культурне розмаїття (2005 р.)

Заохочення мовної різноманітності – при збереженні поваги до рідної мови – на всіх рівнях освіти; включення за необхідності у процес навчання традиційних педагогічних підходів з метою збереження і оптимізації властивих тій чи іншій культурі методів комунікації і передачі знань.

Декларація Організації Об`єднаних Націй про прав корінних народів (2007 р.)

 

Визнає право осіб, які належать до корінних народів, та їх громад нести спільну відповідальність за виховання, підготовку, освіту та добробут своїх дітей, у відповідності до прав дітей; корінні народи мають право створювати і контролювати свої системи освіти, що забезпечують освіту рідною мовою, таким чином, щоб це відповідало властивим їх культурі методам викладання і навчання.